"Літак кінця світу". Повітряний командний пункт E-4B членів вищого керівництва США

Колекція моделей від компанії Dragon. Всі моделі добре деталізовані, акуратно пофарбовані, марковані і готові до експонування. Модель "Літак кінця світу". Повітряний командний пункт E-4B членів вищого керівництва США" E-4B Nightwatch, відомі як NEACP (National Emergency Airborne Command Post), а з 1994 р. отримали назву NAOC (National Airborne Operations Center) командні пункти (ВКП) для президента, міністра оборони, інших членів вищого керівництва США на випадок початку ядерної війни та руйнування наземних структур управління Ще одна назва E-4B — «doomsday planes» (літаки кінця світу). США (USAF) і приписані до 1-ї ескадрильї (1ACCS) 55-го авіакрила на базі Оффут, штат Небраска. Перші 3 E-4A побудовані на основі планера Boeing 747-200 на заводі Boeing в 1974-1978 рр. У 1979 р. був побудований модернізований E-4B, зовні він відрізнявся наявністю великого обтічника, який закривав антени супутникового зв'язку над фюзеляжем. У 1980 р. всі три E-4A були модернізовані і почали називатися E-4B. Все обладнання літака захищене від електромагнітного імпульсу ядерного вибуху. Є система фільтрації від радіоактивного пилу в системах забору та кондиціювання забортного повітря для вентиляції кабіни та відсіків. Ціна одного літака становила 250 млн доларів. E-4B опинився на другому місці серед найдорожчих літальних апаратів (перше місце пізніше зайняв B-2 Spirit - $2,2 млрд). В екіпаж кожного літака входить від 60 до 114 осіб, що більше за чисельність екіпажу будь-яких інших повітряних суден ВПС США. З періодичними дозаправками у повітрі E-4B може обходитися без посадок більше тижня. Час його повітряного чергування обмежується лише робочим терміном служби олії в маслосистемах двигунів. Для повної дозаправки E-4B у повітрі потрібні два повністю заправлені літаки-заправники KC-135. Спочатку літаки E-4B базувалися на авіабазі Ендрюс у штаті Меріленд (неподалік Вашингтона) поряд з Air Force One — літаками для звичайних перельотів президентів США — на випадок виникнення світової кризи, за якої вони могли б знадобитися членам керівництва країни. У 1994 р. президент Клінтон розпорядився перевести E-4B авіабазу Оффут; чергові літаки та екіпажі продовжили нести службу на авіабазах Ендрюс та Райт-Паттерсон. В даний час один з E-4B завжди знаходиться на чергуванні і готовий до зльоту. Після будівництва та прийняття на службу у ВПС США VC-25 (спеціальних літаків на базі Boeing 747-200 для звичайних поїздок президентів США, що літають із кодом Air Force One) та кінцем холодної війни значення NEACP E-4B знизилося. У 1994 р. літаки NEACP отримали другу назву NAOC і були переобладнані для виконання нового завдання: доставки службовців Федерального агентства з управління в надзвичайних ситуаціях (Federal Emergency Management Agency) та використання як тимчасові командні пункти на аеродромах у зонах стихійних лих і безладів. /